- проіржавити
- -ить; мн. проіржа́влять і проржави́ти, -и́ть; мн. проржавля́ть; док., перех., безос.Вкрити іржею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проіржавити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
проіржавлений — проржа/влений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до проіржавити, проржавити. 2) у знач. прикм., перен. Вкритий плямами кольору іржі … Український тлумачний словник
проржавити — див. проіржавити … Український тлумачний словник